Україна піднялася на дві сходинки серед країн світу в рейтингу кращих країн для стартапів за версією StartupBlink, зайнявши 29-те місце. При цьому Київ посів 32-ге місце серед міст світу та увійшов до топ-десятки європейських міст, зайнявши 8-ме місце. Такий вражаючий успіх, безумовно, є насамперед результатом роботи самих підприємців, які готові йти на ризик та розпочинати свої стартапи.
Адже починати свій бізнес у сфері інновацій та ІТ-технологій – це далеко не дешеве задоволення, воно часто вимагає від інноваторів та підприємців ставити на карту всі свої заощадження та майже увесь свій час. І неважливо, де саме вони починають свій стартап – для його успіху подібний ризик є, по суті, аксіомою у всіх куточках світу.
Завдання держави у цьому випадку – зробити максимально зручне та безпечне правове середовище для їхньої діяльності, а також забезпечити відповідну фінансову та соціальну інфраструктуру.
Більшість українських стартапів орієнтують свою продукцію на європейський та глобальний ринки.
І саме в цьому контексті орієнтація на європейські стандарти захисту прав інтелектуальної власності, лібералізації фінансових операцій між Україною та ЄС, а також загалом конкуренції та торгівлі є ключовим фактором для покращення українського бізнес-середовища.
Для прикладу, з 2020 року в Україні запровадили міжнародний номер банківського рахунку IBAN, що дало можливість гармонізувати український платіжний простір з європейським та модернізувати систему електронних платежів.
Клієнти українських банків тепер можуть зручно та просто ідентифікувати платника та отримувача коштів, а також банк, що їх обслуговує, та швидше здійснювати перекази і отримувати кошти.
Для стартапів, які отримують кошти від міжнародних венчурних фондів, така, здавалося б, незначна зміна значно спрощує комунікацію з ними.
Угода про асоціацію також надає можливість фактичного об’єднання ринків України та ЄС, зокрема, у фінансовому секторі – це передбачає прозоре, але доволі жорстке регулювання банківського та небанківського секторів, а також страхового бізнесу.
Стартапери є інтенсивними користувачами фінансових послуг, тому для них важливо, щоб надання таких послуг було оперативним та зручним. Їхня лояльність і довіра фінансовим установам загалом формує сталість фінансової системи, яка своєю чергою має гарантувати не тільки оперативність та зручність обслуговування, але й захищеність коштів на банківських рахунках, простоту та прозорість отримання кредитів на розвиток бізнесу та багато інших опцій.
Крім того, для кожного стартапу важливим є захист свого інтелектуального доробку.
Угода про асоціацію з ЄС імплементує в українське законодавство чи не найефективніші правила захисту інтелектуальної власності у світі.
Глава 9 “Інтелектуальна власність” Угоди передбачає врахування більшості правил, що діють в ЄС у даній сфері. Якщо тільки проглянути європейські директиви та регламенти, що вже перекладені українською за підтримки проєкту ЄС Association4U і які вже чекають на свою інтеграцію в українське правове поле, можна з впевненістю сказати, що існує великий простір для покращення умов нашої стартап-екосистеми.
У 2019 році виконання Угоди про асоціацію наблизило Україну до європейських та міжнародних стандартів роботи з електронними довірчими послугами, що забезпечить у майбутньому можливість укладення угоди про взаємне визнання електронних підписів між Україною та ЄС та сприятиме інтеграції до єдиного цифрового ринку ЄС.
Усе це спрощує українським підприємствам електронну взаємодію з європейськими партнерами, що важко переоцінити з огляду на обмеження, які виникли через COVID-19.
Напрошується питання: які сходинки у рейтингу StartupBlink на нас чекають, якщо ми наблизимо своє право до європейського та лібералізуємо доступ нашим компаніям до найбільшого у світі ринку?
Матеріал підготовлено державними експертами Урядового офісу Юлією Шевченко, Нелі Ковалишин та Миколою Горою, а також експертом проєкту ЄС Association4U Іваном Нагорняком