Депутаты ВРУ 4 февраля приняли в первом чтении законопроект №1111. Им предлагается изложить Закон «О финансовом лизинге» в новой редакции
ВРУ прийнято за основу проект Закону №1111 «Про фінансовий лізинг». Ним пропонується прийняти Закон «Про фінансовий лізинг» у новій редакції. Законопроектом передбачається створити необхідні передумови для розширення можливостей використання суб’єктами господарювання операцій фінансового лізингу для оновлення основних фондів, збільшення виробництва валового продукту, а, отже і податкової бази для подальшого наповнення державного бюджету, а також забезпечити захист прав споживачів. З метою узгодження з новим Законом пропонуються відповідні зміни до Кримінального, Господарського, Цивільного кодексів України, Кодексу України з процедури банкрутства, Закону України «Про дорожній рух» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Законопроектом №1111 вводиться новий порядок переходу права власності на предмет договору лізингу. Зокрема:
Предмет договору лізингу є власністю лізингодавця. У разі переходу права власності на предмет договору лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця переходитимуть до нового власника предмету лізингу.
Порядок та умови набуття лізингоодержувачем права власності на предмет договору лізингу може визначатися договором лізингу або окремим договором.
В будь-якому випадку передача лізингоодержувачу права власності на об’єкт лізингу можлива за умови належного, повного та безумовного виконання лізингоодержувачем всіх умов договору лізингу, в тому числі, за умови відсутності заборгованості зі сплаті лізингових та інших платежів, що виникають з договору лізингу та/або закону, в тому числі зі сплати неустойки (штрафу, пені).
Також за законопроектом №1111 вводиться таке правило. У випадку придбання лізингодавцем майна відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій, лізингодавець зобов'язаний письмово повідомити продавця (постачальника) або вказати у договорі купівлі-продажу (поставки) про те, що придбання такого майна здійснюється лізингодавцем для подальшої передачі в лізинг. За згодою лізингодавця в договорі купівлі-продажу (поставки) на придбання майна відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій можуть міститися умови щодо передачі лізингодавцем лізингоодержувачу права вимоги до продавця (постачальника) щодо передачі об’єкта лізинга, якості, комплектації та гарантійного обслуговування об’єкта лізинга.
Наслідки визнання договору лізингу недійсним
1. У разі визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного, лізингоодержувач зобов'язаний негайно повернути лізингодавцю предмет договору лізингу у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. При цьому, лізингові платежі, що було сплачено на момент визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного, визнаються платою за користування предметом лізингу та поверненню не підлягають.
Визнаючи недійсним/встановлюючи нікчемність договір/договору лізингу, суд за заявою лізингодавця накладає арешт на предмет лізингу.
2. Якщо лізингоодержувач користувався або продовжує користуватися предметом лізингу до та/або після моменту визнання договору лізингу недійсним, лізингоодержувач зобов’язаний відшкодувати лізингодавцю суми лізингових платежів за увесь відповідний період користування.
Більш детально нові правила отримання майна у фінлізинг будемо розглядати за результатами прийняття законопроекту в цілому.